Казкотерапія

Ми знаємо, що казка - це джерело мудрості та досвіду наших предків. Ми можемо дуже багато взяти для свого життя з казкових історій: вони не лише наповнюють наш внутрішній світ, але й допомагають зрозуміти, що сили для подолання будь-яких перешкод - є в тобі самому. Вони дають відчути, що усе довкола живе і про треба піклуватись про довколишній світ; вони вчать реагувати на те, що зустрічається на твоєму шляху, і тому, коли розраховуєш на лише свої сили - тобі усе одно прийде допомога, як нагорода за турботу та увагу.

Розумовий розвиток дітей від трьох до шести років характеризується формуванням образного мислення, яке дозволяє дитині думати про предмети, порівнювати їх подумки навіть тоді, коли він їх не бачить. Дитина починає формувати модель тієї реальності, з якою має справу, будувати її опис. Робить він це за допомогою казки. Чотири - п'ять років - апогей казкового мислення. Казка - така знакова система, яка допомагає дитині інтерпретувати довколишню реальність.

У кожної групи казок є своя вікова аудиторія. Дітям 3 - 5 років найбільш зрозумілі та близькі казки про тварин та казки про взаємодію людей і тварин. В цьому віці діти часто ідентифікують себе з тваринами, легко перетворюються в них, копіюють їх манеру поведінки.

Починаючи з 5 років дитина ідентифікує себе переважно з людськими персонажами: Принцами, Царівнами, Героями та ін. Чим доросліше стає дитина, тим з більшим задоволенням він читає історії та казки про людей тому, що в них йде мова про те, як людина пізнає цей світ. Приблизно з 5 - 6 років дитина переважно читає чарівні казки.

Основний принцип підбору казок - направленність проблемної ситуації, яка відповідна для певного віку. Моральний урок, який дає казка, досяжний для обмірковування дітям старшого дошкільного віку. Наприклад, направленність казки "Білочка-приспівочка" - страх самостійності, тривога. Проблема, відображена у метафорі, в образі досяжна для дитини, вона може її обговорити та зрозуміти причини, пропрацювати через власний емоційний досвід.

Структура казкотерапевтичного заняття містить обов'язковий ритуал "вхід до казки" (налаштування), основну частину, де використовуються методи роботи з казкою, методи та вправи для розвитку вербальної уяви дитини та ритуал "вихід з казки". Така структура заняття створює атмосферу "казкового світу", налаштовує на роботу з метафорою.

Казкотерапевтичний ефект досягається поєднанням трьох складових образу казки, казкової атмосфери: музичний образ казки, образ казкового простору (світлотехнічні ефекти), власне розповідь казки та демонстрація персонажів казки в настільному театрі.